Я люблю твої очі

Я люблю твої очі у мрії, Ті, що глянули в душу колись, В них мої сподівання й надії Дивним карбом навік запеклись. Я узяв тих очей таємницю І зіниці твої золоті, Наче воду з ясної криниці, Щоб разхлюпати людям в житті. І дивились на мене ті очі, Як веселки, з-під маєва брів, Тож диханням твоїм опівночі Я людей у житті обігрів. І коли ти повернешся знову, Прочитаєш ти в людських очах. Свою душу легку і шовкову По стежках, по лужках, по ночах! Я люблю твої очі у мрії, Ті, що глянули в душу колись, В них мої сподівання й надії Дивним карбом навік запеклись. Я узяв тих очей таємницю І зіниці твої золоті, Наче воду з ясної криниці, Щоб разхлюпати людям в житті. І дивились на мене ті очі, Як веселки, з-під маєва брів, Тож диханням твоїм опівночі Я людей у житті обігрів. І коли ти повернешся знову, Прочитаєш ти в людських очах. Свою душу легку і шовкову По стежках, по лужках, по ночах! Я люблю твої очі у мрії, Ті, що глянули в душу колись, В них мої сподівання й надії Дивним карбом навік запеклись. Я узяв тих очей таємницю І зіниці твої золоті, Наче воду з ясної криниці, Щоб разхлюпати людям в житті. І дивились на мене ті очі, Як веселки, з-під маєва брів, Тож диханням твоїм опівночі Я людей у житті обігрів. І коли ти повернешся знову, Прочитаєш ти в людських очах. Свою душу легку і шовкову По стежках, по лужках, по ночах!