Смуток війни

Вітер носить пісню печалі, Сльози матерів, дітей крик. Серця рвуться від болю й жалю, Втрачені долі, майбутнє на мить. Руїни домів, згаслі вогні, Спогади тепла, що вже не вернуть. Але в серцях живе та іскра – Надія відродить, що війна зруйнувала. Нехай пісня лине до небес, Не про війну, а про мирний світ. Де кожна дитина має дім, І кожна мати спокійно спить. Нехай ця пісня буде молитвою, За тих, хто втратив усе на війні. Нехай вона лине як заклик, До миру, до любові, до злагоди й днів. Земля сльозами вкрита, Серця від болю розірвані. Діти, матері, старі, молоді – Всі вони стали жертвами війни. Розбиті домівки, згаслі вогні, Спогади тепла, що вже не вернуть. І в очах дітей заплакані очі, Серця матерів болем обтяжені. Але в серцях є іскра надії, Що війна не зможе загасити. Ми мріємо про мир, про світле майбутнє, Де діти знову будуть сміятися. Нехай ця пісня лине від нас до небес, Мов молитва за тих, хто втратив життя. Нехай вона звучить як заклик до миру, До любові, до співчуття, до щасливих днів. Земля сльозами вкрита, Серця від болю розірвані. Діти, матері, старі, молоді – Всі вони стали жертвами війни. Розбиті домівки, згаслі вогні, Спогади тепла, що вже не вернуть. І в очах дітей заплакані очі, Серця матерів болем обтяжені. Але в серцях є іскра надії, Що війна не зможе загасити. Ми мріємо про мир, про світле майбутнє, Де діти знову будуть сміятися. Нехай ця пісня лине від нас до небес, Мов молитва за тих, хто втратив життя. Нехай вона звучить як заклик до миру, До любові, до співчуття, до щасливих днів.