Mеханічна церква

[Verse 1] Механічні тіні, плетуться в ночі, Колеса обертаються, наче вічний рух. Серце стукає в такт, мов машина бездушна, Де душі втратили світло, у своєму вічному шляху. [Chorus] Там, де тіні літають, а очі світяться сталлю, Шепіт машин, як прокляття вічності. В оках стальних зорі, як холодний вогонь, Де молитва забута, у цьому місці вічності. [Verse 2] Каблуки стукочуть по скляних підлогах, Металеві статуї відлунням заповзяті. Кожен крок звучить, як удар молота, Де душі заблукані, в цьому світі сталі. [Bridge] Я йду цим байдужим коридором, Крізь лабіринт безжальних машин. Відчуження огортає мене морозом, Бо я ніхто в цьому бездушному світі. [Outro] Де молитва давно забута, Немає місця для живих душ. Лише холодна сталь і байдужі механізми, Що поглинають останні відблиски життя. Але десь у глибині я чую тихий поклик, Що кличе мене повернутись до власної сутності.