Ти зрікся мови рідної

Verse] Ти зрікся мови рідної Тобі Твоя́ земля́ родити переста́не Зелена́ гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів’я́не Ти зрікся мови рідної Заріс Твій шлях і зник у безіменнім зіллі Не маєш ти на похороні сліз Не маєш пісні на весіллі! [chorus] Ти зрікся мови рідної Твій дух На милицях жадає танцювати Від ласк твоїх закаменіє друг І посивіє рідна мати [Verse] Ти зрікся мови рідної Віки Ти йтимеш темнийяк сльоза осіння Від погля́ду твого серця й зірки Оберну́ться в сліпе каміння Ти зрікся мови рідної Ганьба Тебе́ зустріне на шляху́ вузькому Впаде на тебе́, наче сніг, журба́ Її не понесеш нікому [chorus] Ти зрікся мови рідної Не́ма Тепер у тебе́ ро́ду, ні наро́ду Чужинця шани ждатимеш дарма́ В твій слід він ки́не сміх погорду Verse] Ти зрікся мови рідної Тобі Твоя́ земля́ родити переста́не Зелена́ гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів’я́не Ти зрікся мови рідної Заріс Твій шлях і зник у безіменнім зіллі Не маєш ти на похороні сліз Не маєш пісні на весіллі! [chorus] Ти зрікся мови рідної Твій дух На милицях жадає танцювати Від ласк твоїх закаменіє друг І посивіє рідна мати [Verse] Ти зрікся мови рідної Віки Ти йтимеш темнийяк сльоза осіння Від погля́ду твого серця й зірки Оберну́ться в сліпе каміння Ти зрікся мови рідної Ганьба Тебе́ зустріне на шляху́ вузькому Впаде на тебе́, наче сніг, журба́ Її не понесеш нікому [chorus] Ти зрікся мови рідної Не́ма Тепер у тебе́ ро́ду, ні наро́ду Чужинця шани ждатимеш дарма́ В твій слід він ки́не сміх погорду [Outro] Впаде на тебе́, наче сніг, журба́ Її не понесеш нікому [chorus] Ти зрікся мови рідної Не́ма Тепер у тебе́ ро́ду, ні наро́ду Чужинця шани ждатимеш дарма́ В твій слід він ки́не сміх погорду